МАРІЯ САВЧУК
Информация о компании
Як все починалось....
З дитинства я зростала життєрадісною, товариською і творчою дівчинкою. Починаючи з дитячого саду завжди була в центрі уваги - розповісти вірш, заспівати пісеньку або танцювати - було лише в радість.
У шкільні роки була незамінним масовиком-витівником позашкільного дозвілля, активно проявляючи свої організаційні здібності. Організацію завжди брала на себе і отримувала величезне задоволення від організації, підготовки сценарію і проведення заходів.
На випускний вечір я за власною ініціативою склала сценарій, організувала учасників, вибрала партнера ведучого і влаштувала справжній концерт. Вищою похвалою за виконану роботу для мене стали слова директора школи: "Нам пощастило, що в нашій школі вчаться такі таланти!". Випускний концерт став моїм першим серйозним досвідом в написанні повноцінного сценарію і публічного виступу перед великою аудиторією батьків і педагогів.
У студентські роки у мене з'явилося набагато більше творчих можливостей і я прагнула вхопитися за все, що мені було цікаво. Ініціатива не залишилася непоміченою, в результаті чого, я не раз була ведучою університетських заходів, пробувала себе у вокалі, розповідала монологи відомих гумористів, була активною учасницею факультетської команди КВН.
До думки стати ведучой я прийшла не відразу... Все починалося з того, що мої подруги, виходячи заміж, вибирали мене на роль свідка. Знаючи, що на мої плечі лягає викуп нареченої, я продумувала сценарій, під час якого бачила позитивну реакцію людей і отримувала від цього величезне задоволення. З кожним разом я проводила викуп все упевненіше: вже не доводилося за кожною фразою підглядати в сценарій і внутрішнє хвилювання тануло на очах. Саме тоді я вперше задумалася про ведення весіллів.
Випробувавши себе в економічній і педагогічній галузях, постійно відчувала незадоволення, хотілося чогось творчого і цікавого, але страх починати все з нуля мене пригальмовував, тай за роботою все ніяк не вистачало часу, перебуваючи в декретній відпустці з'явився час для реалізації своєї мрії.
Все змінило весілля друга мого чоловіка. Із-за обмеженого бюджету сім'ї торжество було у вузькому колі близьких друзів, без фотографа, оператора і тамади. В очікуванні молодят до мене підійшов загальний друг із словами: "Маш, потрібно красиво зустріти молодих". Відмовлятися не було часу, оскільки в ту хвилину, коли у мене виявився мікрофон, до залу увійшли молодята. Зрозуміло, що весілля прийшлось вести до кінця. Абсолютно не готова до проведення весілля, маючи в наявності лише шнуровий мікрофон, я почала імпровізувати, на ходу згадуючи все, що колись бачила і чула. Багато чого від мене не чекали і залишилися дуже задоволені святом.
Саме після того весілля я твердо вирішила вхопитися за дарований шанс і вже через декілька місяців, витрачених на розробку сценарію і пошиття костюмів, вела весілля першим клієнтам.
На просторах інтернету я прочитала, що найщасливіші люди - це перукарі, тому що вони щодня бачать результати своєї роботи, захоплюються своїми творіннями і отримують від цього задоволення. Від себе хотіла б додати до списку щасливчиків і ведучих. Адже що може бути прекрасніше, ніж знаходиться в епіцентрі свята, де панує любов і щастя?! Неможливо навіть описати, емоції, що переповнюють мене, і відчуття, коли я бачу щасливих осіб молодят і їх гостей,коли дарують квіти і дякують за дарований настрій, коли навіть після весілля не забувають - дзвонять, пишуть, приходять в гості, діляться новинами і планами, коли кожне свято у мене розривається телефон від поздоровлень... Зараз я займаюся улюбленою справою і, по-справжньому, щаслива!
З найкращими побажаннями Ваша Маша!
